полярне сяйво
Світлове явище, що відбувається у верхніх шарах атмосфери на висотах понад 100 км і яке зазвичай спостерігається в полярних регіонах. Воно є результатом взаємодії сонячного вітру із земною атмосферою. Частина цього потоку високоенергетичних електричних частинок, що випромінюються Сонцем в усі боки, перехоплюється потужним магнітним полем Землі, яке діє як захисний щит і відводить його до двох магнітних полюсів. Бомбардування частинками газових молекул у верхній атмосфері призводить до випромінювання світла різної довжини хвилі (різних кольорів) і, як наслідок, до утворення полярних сяйв. Їхні відтінки залежать від типу молекул, що зазнають бомбардування. Молекули кисню утворюють сяйва зеленого кольору; азот дає світіння в червоних, рожевих і пурпурових тонах, тоді як рідкісніший синій колір походить від молекул водню, розташованих дуже високо в атмосфері. Залежно від півкулі Землі, де вони формуються, маємо північне сяйво (північна півкуля) та південне сяйво (південна півкуля). Великі геомагнітні бурі, спричинені в магнітосфері Землі надходженням інтенсивнішого за звичайний сонячного вітру, призводять до більших полярних сяйв, які можна спостерігати на нижчих, ніж зазвичай, широтах. Північні сяйва також відомі як північне полярне сяйво, і навколо них існує чимало легенд. У деяких скандинавських культурах вважали, що це душі померлих, які мешкали над атмосферою і танцювали із запаленими смолоскипами, щоб вказувати шлях новим духам.
Пов’язані терміни: сонячна буря, зоря, північне сяйво, південне полярне сяйво