азот

Основний компонент газової суміші, що становить повітря, присутній у ньому в молекулярній формі (N2). Це, безперечно, найпоширеніший елемент в атмосфері Землі, що займає 78,084% її об'єму. Це безбарвний газ без запаху і смаку, інертний, фундаментальний для життя на Землі з огляду на важливу роль, яку він відіграє в біологічних процесах. Так званий колообіг азоту відповідає за регулювання обміну цього атмосферного газу з живими істотами. Оскільки це хімічно нереактивний газ, колообіг можливий лише завдяки ролі певних бактерій, здатних синтезувати азотисті сполуки з азоту, який вони беруть із повітря, що дає початок процесу, відомому як азотфіксація. Шотландський хімік, лікар і ботанік Деніел Резерфорд (1749-1819) першим виявив існування цього газу в 1772 році. Він назвав його «флогістонованим повітрям» з посиланням на флогістон - речовину, яка на той час вважалася відповідальною за горючість речей. Пізніше французький хімік Антуан-Лоран де Лавуазьє (1743-1794) назвав його azote, терміном, що походить від грецького слова ζωή (життя) з попереднім привативним префіксом (літера «a» - альфа грецького алфавіту) і означає «без життя» або інертний, що й є головною характеристикою азоту.