водяна пара

Безбарвний мікрогаз, що входить до складу повітря та відіграє важливу роль у динаміці атмосфери й енергетичному балансі Землі. Він надходить в атмосферу переважно внаслідок випаровування великих водних мас, що вкривають поверхню Землі, також є помітним внесок рослинності (евапотранспірація) і, меншою мірою, снігового та льодового покриву (сублімація). Це складник атмосфери з найбільш нерівномірним розподілом як у просторі, так і в часі. Його частка в повітрі може змінюватися від заледве 0,4% за об'ємом у пустельних районах до 4% у хмарних і тропічних дощових лісах, безперервно зменшуючись у міру підйому крізь атмосферу. Він зосереджений переважно в нижній і середній тропосфері. Він має велику здатність поглинати випромінювання, що надходить від Сонця (коротка хвиля) та від поверхні Землі (довга хвиля), що робить його видатним парниковим газом і головним регулятором температури в планетарному масштабі. На побутовому рівні існує значна плутанина щодо його природи, оскільки поширена думка, що хмари, пара над гарячою водою чи подих, який ми видихаємо ротом холодними зимовими днями, - це водяна пара. У всіх цих випадках спостерігається результат зміни фази з пари на рідину, оскільки всі ці елементи складаються з мікроскопічних крапельок води, що виникли внаслідок конденсації водяної пари, наявної в повітрі. З усієї води, що міститься в атмосфері, в будь-якому з трьох її станів, 96% становить водяна пара, хоча середня тривалість життя молекули цього газу в атмосферному середовищі становить лише десять днів.

Пов’язані терміни: насичення