ЕНСО
Міжнародно вживана абревіатура кліматичного патерну Ель-Ніньйо - Південне коливання (El Niño - Southern Oscillation, англійською). Це природне явище є найяскравішим проявом зв'язку між атмосферою та океаном. Це великомасштабне бімодальне коливання, негативною фазою якого є Ель-Ніньйо, а позитивною - Ла-Нінья. Початок епізоду ЕНСО позначається значними аномаліями поверхневого тиску між Таїті у Французькій Полінезії та Дарвіном на півночі Австралії, а також аномаліями температури поверхні моря в центральній і східній частинах екваторіальної смуги Тихого океану. У кліматології для визначення початку певної фази ЕНСО використовується так званий індекс Південного коливання (відомий як SOI). Цей індекс задається стандартизованою різницею атмосферного тиску, виміряного у вищезгаданих місцях. За нормальних умов - при нейтральному ЕНСО - тиск у Дарвіні нижчий, ніж на Таїті, що підтримує потік повітря зі сходу на захід (режим пасатів), який переносить великі кількості водяної пари до східної частини Тихоокеанського басейну, створюючи характерну дощову погоду на півночі Австралії та в сусідніх Папуа-Новій Гвінеї й Індонезії. За умов Ель-Ніньйо різниця тиску по обидва боки басейну слабшає, пасати також слабнуть, висхідні потоки вологого повітря зменшуються, а океанічні течії змінюються, причому поверхнева морська вода у згаданій смузі прогрівається. Усе це помітно змінює режими вітрів і опадів у всьому Тихоокеанському регіоні. Тоді як в Австралії настають посухи, з іншого боку басейну, на західному узбережжі екваторіальної смуги Південної Америки, випадають проливні дощі, що спричиняють повені. З явищем Ла-Нінья (позитивною, або холодною, фазою ЕНСО) відбувається саме протилежне. В обох фазах вплив ЕНСО не обмежується Тихоокеанським басейном: існує набагато більше регіонів світу, де відчуваються його наслідки.