енергетичний баланс Землі
Рівновага між потоком променистої енергії, який отримує Земля, і потоком, який вона повертає в космос. У середньому по земній кулі та за достатньо тривалий період баланс має дорівнювати нулю, що гарантує умови придатності планети для життя. Існування цієї рівноваги між енергією, що надходить, і енергією, що йде, означає, що сонячна радіація (короткохвильова), поглинена Землею, має дорівнювати сумі тієї її частки, яка безпосередньо відбивається, і земного випромінювання (довгохвильового інфрачервоного випромінювання), що його випромінює наша планета. У округлених цифрах, якщо на верхню межу атмосфери надходить 100 одиниць енергії (що еквівалентно 342 Вт/м2 вхідного сонячного потоку), 50 одиниць поглинає поверхня Землі, 20 - згадана атмосфера, а решта 30 повертається в космос, що й становить планетарне альбедо. Сучасна зміна клімату порушує рівновагу між тим, що надходить, і тим, що йде, оскільки зі зростанням концентрації парникових газів в атмосфері атмосферне середовище поглинає більше земного інфрачервоного випромінювання, пропускаючи в космос меншу його частку. Наслідком цього є глобальне потепління, що спостерігається.