зледеніння
Період тривалістю від 40000 до 100000 років, протягом якого маси льоду та снігу полярних шапок розширюються в бік нижчих широт, покриваючи значно велику частину поверхні Землі. Воно рівнозначне льодовиковому періоду або льодовиковій добі, хоча існує значна плутанина з номенклатурою, яка використовується для позначення різних типізованих холодних періодів (льодовикова доба). Протягом четвертинного періоду - геологічного періоду, що розпочався 2,59 мільйона років тому - відбувалося чергування зледенінь і міжльодовикових періодів, останній з яких ми переживаємо нині. Початок зледеніння зумовлений поєднанням певних астрономічних чинників, пов'язаних із циклічними змінами низки орбітальних параметрів Землі (ексцентриситет орбіти, нахил осі, прецесія рівнодення), крім сонячної активності, що спричиняє періоди, коли Земля отримує менше енергії від сонця, а відтак охолоджується. Сербський геофізик, математик та інженер Мілутін Міланкович (1879-1958) висунув успішну теорію, яка пояснює четвертинні зледеніння цими орбітальними варіаціями, відомими на його честь як цикли Мілановича.
Також відомий як: льодовиковий період