фен (феновий ефект)
Термодинамічне явище, що породжує дуже теплий, сухий і турбулентний вітер, результат адіабатичного нагрівання, якого зазнає повітряна маса після перетину гірського хребта та спуску на підвітряний бік, від вершин гір до дна долин, де цей ефект відчувається найсильніше. Повітря спочатку вологе, і його температура значно нижча за ту, яку воно має після перетину гірської перешкоди. На навітряному боці, будучи змушеним підніматися, повітря поступово охолоджується, втрачаючи значну частину вмісту водяної пари у верхній ділянці гори внаслідок утворення хмар і орографічних опадів. Під час цього підйому швидкість охолодження повітря більша за швидкість нагрівання, якого воно зазнає шляхом адіабатичного стиснення, спускаючись униз, на підвітряному боці. Результатом є перегрітий сухий вітер, що спричиняє помітне підвищення температури в районах, де він проривається, до того ж робить це раптово й стрімко, з поривчастими шквалами. Слово foehn є варіантом німецького терміна föhn, що походить від латинського слова favonius, як у римській міфології називали м'який західний вітер. Феновий ефект почали вивчати у Швейцарії, де періодично трапляються епізоди високих температур внаслідок описаного явища, навіть посеред зими, за режиму вітру (спочатку холодного) з півночі. Феновий ефект набуває особливого значення в тих місцях світу, де гірські хребти розташовані перпендикулярно до пануючого потоку.
Пов’язані терміни: фен (foehn), фен (föhn)