термік
Висхідний повітряний потік місцевого масштабу, що виникає над поверхнею, теплішою за навколишню. Різні типи місцевості (пісок, скелі, трава...) передають повітрю, що з ними контактує, різну кількість тепла. На ділянках місцевості, які нагріваються найбільше, повітря набуває вищої температури й стає легшим (меншої густини). Тоді на нього діє більша висхідна гідростатична сила, що завершується утворенням терміків. Про їхню наявність свідчать кружляючі польоти хижих птахів, які таким чином майже без зусиль утримуються у повітрі. Це та сама техніка, яку застосовують пілоти планерів, дельтапланеристи та парапланеристи. Якщо повітря, що піднімається в терміку, досягає рівня конденсації, починає формуватися невелика купчаста хмара, подальший вертикальний розвиток якої значною мірою визначатиметься ступенем стійкості/нестійкості атмосфери.
Пов’язані терміни: конвекція