висотна карта
У метеорологічному жаргоні - назва будь-якої карти, що показує метеорологічну інформацію на заданому атмосферному рівні над рівнем моря. Її також зазвичай називають картою горизонталей (ізогіпс), оскільки на неї нанесено ці ізолінії. Разом вони утворюють топографію заданої поверхні тиску. Кожна горизонталь (ізогіпса) є лінією рівня згаданої ізобаричної поверхні. Висотні карти регулярно складають для стандартних рівнів 850, 700, 500, 300, 200 і 100 гПа. Строго кажучи, їх слід називати картами висот, оскільки вони показують нам висоти (виражені в геопотенціальних метрах), на яких розташовані ці рівні тиску. Як на цих картах, так і на приземних картах чітко відображається синоптична ситуація з усіма дійовими особами метеорологічної сцени: антициклонами, депресіями, відсіченими мінімумами, улоговинами, гребенями… Висотні карти в прямому розумінні - це так звані «відносні топографії». На них, приймаючи за базовий опорний рівень ізобаричну поверхню, найближчу до рівня моря (зазвичай 1000 гПа), проводять горизонталі (ізогіпси), що показують товщини, яких досягають певні стандартні рівні тиску. Наприклад, на відносній топографії 500 гПа зміна цих товщин відображає зміну висоти, яку зазнає цей стандартний рівень відносно поверхні 1000 гПа.
Пов’язані терміни: ізогіпса