антициклон
Буквально означає "протилежність циклону". Термін запропонував англійський науковець сер Френсіс Гальтон (1822-1911) для опису області атмосфери з характеристиками, протилежними характеристикам циклону, депресії або області низького тиску. Його можна визначити як область значно більшої протяжності, ніж область низького тиску, де тиск вищий, ніж у навколишніх районах. В антициклонах атмосферний тиск зростає від периферії до центру, досягаючи максимального значення в центральній частині. На синоптичних картах вони позначаються літерою В (велика), обмежені замкненими лініями - ізобарами або ізогіпсами, залежно від типу карти - і мають, як правило, овальну форму. Циркуляція повітря навколо них відбувається за годинниковою стрілкою в північній півкулі та проти годинникової стрілки в південній, утворюючи в усіх випадках великі зони осідання (опускання повітря). Погода, пов'язана з антициклоном, характеризується слабким вітром, відсутністю опадів та переважно ясним або малохмарним небом; останнє, втім, спостерігається не завжди, оскільки іноді виникають сприятливі умови для утворення туману. Розрізняють теплі та холодні антициклони залежно від термічних характеристик повітряної маси, в якій вони формуються.
Також відомий як: високий тиск