вітровий конус

Усічений конус із тканини, відкритий з обох кінців, з металевим кільцем на ширшій основі, прикріпленим мотузками або тросами до верхівки щогли. Вітровий конус може вільно обертатися в горизонтальній площині під дією вітру. Він має кілька червоних і білих смуг, що чергуються. Залежно від інтенсивності вітру частина тканини, що досягає горизонтального положення, більша або менша, а межі між смугами слугують візуальним орієнтиром для оцінки швидкості вітру. Коли смуга, найближча до щогли, горизонтальна, а решта спрямовані вниз, дме вітер 3 вузли (5,5 км/год). Зі посиленням вітру вітровий конус поступово випрямляється, доки не стане повністю горизонтальним, що відбувається, коли вітер досягає 15 вузлів (28 км/год). Цей пристрій поширений на аеродромах і в аеропортах біля злітно-посадкових смуг, а також встановлюється на ділянках автомагістралей і шосе, як-от віадуки та вузькі гірські перевали, де вітер каналізується й має тенденцію дути сильно.

Також відомий як: анемоскоп