дерехо
Дуже інтенсивні поривчасті вітри, що виникають уздовж сильної лінії шквалів, яка може сягати кількох сотень кілометрів у довжину й швидко рухається місцевістю. Ці вітри з руйнівними наслідками є результатом низки низхідних поривів (даунбурстів), що залишаються позаду гроз, які утворюють цю лінійну структуру, найчастіше пов'язану з мезомасштабною конвективною системою. Відмінність від фронту поривів полягає в тому, що в разі дерехо вітри стійкі й посилюються позаду лінії гроз. Дерехо також можуть бути пов'язані з торнадо та спричиняти сильні опади й раптові паводки (flash floods). Термін вживається в міжнародному вжитку іспанською, як і у випадку явища Ель-Ніньо. Вперше його використав німецький за походженням хімік Густав Детлеф Гінріхс (1836-1923) у праці, опублікованій 1888 року в журналі American Meteorological Journal. Цю назву він дав атмосферному явищу, яке спостерігав у штаті Айова (США) 31 липня 1877 року; руйнівному, як торнадо, але з іншими характеристиками. Тоді як торнадо породжує вітри, що обертаються навколо нього, у випадку дерехо вітри «йдуть прямо» (derecho - «прямий», звідси назва) лише в напрямку руху лінії шквалів.